13 лютого російська пропаганда поширила вірусне повідомлення, від якого в багатьох українців могла похолонути кров. Телеграм-канали та ЗМІ агресора твердили, що Росія завдала удару по місцю дислокації українських військових, убивши і поранивши одномоментно понад тисячу (!) військових відомої бригади, котрі прямували на підмогу в Авдіївку. Новина швидко поширилась проросійськими групами. Писали, що нібито удари нанесли ракетами «Іскандер» по якомусь полігону біля містечка Селидове на Донеччині, що місто тепер закрите й Україна всіляко приховує те, що сталось. У ЗСУ, зрештою, зробили офіційне повідомлення, що поширена інформація є російською інформаційно-психологічною спеціальною операцією (ІПСО). Однак, це далеко не все, що свідчить про неправдивість новини. Що ще? Як був побудований вкид і для чого знадобився Кремлю? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Інформацію про удар по полігону біля містечка Селидове на Донеччині у телеграмі почали розповсюджувати після 12-ї години 13 лютого. До хвилі приєдналися російські пропагандистські канали (наприклад, Олександра Коца, «Военкора Котенка», «Военный Осведомитель»), а також канали з українського сегменту: «Резидент» і «Легітимний». Саме ці двійко каналів у СБУ вже раніше назвали учасниками «масштабної агентурної мережі, яка займалася розвідувально-підривною діяльністю на замовлення спецслужб Російської Федерації».
Також у хвилі, що згодом виявилась ІПСО, задіяли й веб-сайти («Московський комсомолець», «Аргументи і факти», «Lenta.ru», rtvi тощо). Посилалися, зокрема, й на фейковий телеграм-канал 35 бригади, котрий раніше вже був спійманий на поширенні рандомних вкидів.
Дивні цифри
Російські джерела повідомляли, на полігоні зібрали до 1400 або 1500 українських бійців (канал Анатолія Шарія), яких мали відправити під Авдіївку; що ті шикувалися; що російські війська вдарили по скупченню військових ракетами «Іскандер» з касетною бойовою частиною; що 80% від цієї цифри (тобто 1100-1200 осіб) або загинули, або загинули і поранені; в деяких джерелах кількість жертв тим часом оцінювали в десятки, а в деяких називали прямо точну цифру у 1120 вбитих.
Доєдналася до кампанії і директорка RT Маргарита Симоньян. Вона написала, що головком ЗСУ Олександр Сирський заборонив розповсюдження інформації про наслідки ракетного удару.
Названі пропагандою цифри одразу викликали сумнів. Адже спричинити ракетами, хай навіть касетними і кількома, загибель тисячі осіб на відкритому просторі практично нереально.
Навіть найбільші втрати, що їх завдавали Росія і Україна одне одному за час масштабної війни, коливались у межах кількох сотень осіб, і стосувалося це місць скупчення особового складу у, приміром, казармах:
- один з найбільших таких ударів Україна завдала по макіївському ПТУ 31 грудня 2022 року, там загинули до 500 осіб;
- Росія один з найтрагічніших обстрілів здійснила по навчальному центру у Десні на початку повномасштабного вторгнення, там називалось близько 70 жертв;
- обидва удари завдавали по приміщеннях).
Говорити ж про шикування півтори тисячі осіб взагалі не доводиться: для цього потрібно було б виставити на полігоні кілька батальйонів, або 15 рот одночасно, що не практикується.
Бекап у вигляді фейкового каналу української бригади
Одним із джерел, на яке посилалися спікери РФ для легалізації своїх повідомлень, став фейковий канал 35 бригади.
Спочатку там написали: «Наші втрати максимум 200 бійців. Ніяких 100500 мільйонів як стверджує ї...на русня».
А вже за кілька годин самі себе спростували і зазначили, що новини про втрати були фейком.
Цей канал не є офіційною сторінкою бригади, але і припустити, що його ведуть окремі бійці, складно: адже там постійно змінюється посил повідомлень, деякі просто суперечать одне одному і є нетипові для розмовного мовлення помилки, схожі на спробу перекладу:
Удар був. Але не там
Російські війська 13 лютого завдали удару по селищу міського типу Цукурине (близько 8 км від Селидового). Про це повідомили у Селидівській військовій адміністрації.
«Сьогодні близько 10:40 з РСЗВ «Ураган» ворог завдав ударів по території Цукуриного. В результаті атаки пошкоджено 2 двоповерхових житлових будинки, 1 легковий автомобіль і лінія електромереж. На щастя, постраждалих і загиблих внаслідок обстрілу немає», – зазначили в офіційному повідомленні.
Цей удар по Цукуриному і його наслідки кореспонденту Радіо Свобода підтвердили і джерела серед військових, заперечивши, що удар зачіпав будь-які полігони.
«Це російська ІПСО» – Генштаб
У Генштабі ЗСУ «дезінформаційною кампанією» назвали розповсюдження інформації про шалені втрати серед українських бійців.
«Це російська ІПСО. Таким чином противник відволікає увагу від своїх щоденних колосальних втрат на Таврійському напрямку. Вони лише за добу 12 лютого склали 645 осіб, а за попередній тиждень (з 5-го до 11 лютого) – 2947 осіб», – заявили у Генштабі.
Для чого Росії могло це знадобитися?
«Селидівське ІПСО» виникло на тлі декількох подій:
- Перша – призначення головнокомандувачем ЗСУ Олександра Сирського. Пропаганда РФ у повідомленнях про «селидівський полігон» постійно повторює, що отак він виправдав прізвисько «генерал 200»;
- Друга – розповсюджена днями у Forbes інформація про посилення оборони Авдіївки, зокрема й підрозділами 3 ОШБр. Саме її і стосувалась російська інформаційна кампанія. Враховуючи, що міські бої з третьою штурмовою завжди надзвичайно виснажливі для агресора (це відомо з прикладу Бахмута), РФ уже наперед створила собі перемогу над цим підрозділом.
- Третя – загальна мобілізація в Україні. Інформація про шалені втрати вочевидь не може не впливати на моральний стан рекрутів та їхніх родин.
Досвід роботи з дезінформацією (а на цьому багато років спеціалізуються Донбас Реалії) показує, що навіть після спростування початкове повідомлення продовжує циркулювати у суспільстві у вигляді чуток, тому може принести певні результати для того, хто організовує таку операцію.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.