Гомін Галичини


Борис Херсонський: Краще ходити у вишиванці, ніж їздити в радянському танку

Борис Херсонський: Краще ходити у вишиванці, ніж їздити в радянському танку

2016-09-26 18:55:02

Борис Херсонський: Краще ходити у вишиванці, ніж їздити в радянському танку

Так, на жаль, сталося, що ніхто з редакції, цього разу не побував на Форумі видавців у Львові. Хоча цьогоріч завітало до міста Лева чимало наших авторів. Один з них – добре вже відомий нашим читачам видатний поет сучасности одесит Борис Херсонський (свою нову книгу, щойно видану “Видавництвом Старого Лева автор презентував на Форумі. Сьогодні пан Борис ділиться з нами та читачами добіркою своїх нових українських віршів (як відомо, пише Херсонський переважно російською, але також у творчому доробку має і поезії, створені українською).

Господи, це Тебе виводили, коли світало,
на галявину біля табору. Тобі давали лопату
і наказали – копати. Тайгове літо цвіло-розквітало .
Ти придивлявся до автомата

в руках конвойного. Смерть приходить без стуку.
Ти, звісно, боявся, але, як годиться, виду
не показував. Тобі говорили: «Суко,
буду стріляти тебе так само довго, як ти копаєш, гнидо!

Починаючи з ноги і вище, Розумієш російське слово?»
Як не зрозуміти! Ти не вчора народився.
Стиснув держак лопати, підняв раптово
і вломив йому в череп. І конвойний звалився.

Тебе не спіймали. Або шукати не стали.
Сховався в скиту, де жила старовірка старенька..
Все одно Ти помер раніше, ніж помер Сталін.
Набагато раніше. Потім воскрес. Ось Євангелія коротенька.

***

Береженого Бог береже,
Зануреного в думки конвой стереже,
Ось, в кожусі стирчить як грибок,
Мерзне на вишці сторожовий,
А зверху дивиться Вічний, Живий
Бог, милосердний Бог.

Прожектор обмацує сніги,
Прожектор знає, де вороги,
Почує  за версту.
А тому не втекти ворогу
Ні  снігом глибоким в тайгу,
Ні в імлі – назустріч Христу.

Та чиясь душа виблискує так
у зенітному промені , як літак,
І здригнеться сержант, ось, бач:
Сам він помер, і той утікач
Відійшов, й до  неба йде навпростець
І сяє мученицький вінець
На чолі Історії, а тому
Можна забути, хто вороги,
Ось вівчур тулиться до ноги,
І скиглить, і гарчить у пітьму.

ходасевич

що пищить що стогне в чавунній трубі в стіні
як ніби то не вода а епоха струменить  в глибині
як ніби світло предвічне стогне у тьмі
як ніби думка сумна застрягла і плаче в умі
як ніби в пляшку вина налити ідеали чи сплін
готується до тиранії наводить порядок берлін
літня пара йде на вокзал старий життя у валізу поклав
Бог залишив нас й хоч би слово сказав

набоков

вітчизні необхідні великі державні борги
прапор аґенти зовнішні й внутрішні вороги
зарослий черемхою глибокий розстрільний яр
прагнення до перемоги поразки важкий тягар
голос з вишки стояти голос з неба зник взагалі
і старий письменник далеко від рідної землі
якому сниться вночі як його вбивати вели

***
Працюють всі станції. Повідомлення ТАРС.
В маленькій сільській церкві ожив іконостас.
Всі святі в комплекті, всі ангели, всією юрбою
вивалили з церкви, всі – гарні  собою.

Їх зустрічають з честю. Голова промовляє спіч.
Мікрофони тісняться, як глядачі в кіно .
Церква перейменована в дискотеку “Різдвяна ніч”.
Сьогодні в програмі співа Піфагор-золоте стегно.

***
Село приліпилося до схилу. Виходить димок із труб.
На садибу схожий з колонами білими клуб
добротна споруда часів СосоДжуґашвілі.
На східцях клубу чоловіки  числом двадцять п’ять
в папахах, і бурках, стискаючи кинджали, стоять,
вічно співають, чекають, щоб зупинили.

Як зазвичай – ущелина. На дні – потік.
Холодний, як лід, а вирує, що твій окріп.
Горбатий місток, кажуть, часів Тамари-цариці.
Пейзаж підносить, але також збиває чвань.
Ніколи вжебільше не буду тут стояти в таку рань.
Так і цей день, схоже, не повториться.

Скіфи

“Злягання у них відбувається відкрито, ї…ш, де стоїш” –
писав Геродот. Плюс – у побуті класний гашиш:
зберуться, бувало, у лазню, пісні співають
на коминок – коноплі і дурня валяють.
Завоювали півсвіту, во власних коморах – шиш.

Кращі роки вони проводять верхи, під совком.
Всіпитання у них вирішує центрревком,
Сидять три хмирі за столом, кумачом укритим,
Бурчать під ніс, що свинюка твоя над коритом,
на привітання грека відповідають плювком.

Звіриний стиль панує в житті і литті.
Повна чаша хмільна , потім – лежиш в забутті.
У ці години їх відвідують жахливі видіння,
часто – коні, але й кажани, й у пекло падіння.
Продрал очі і знову шукай себе у питті.

Так, варвари – ми. Сила краще, ніж божа душа..
Вмираємо ми за гріш, а іноді – за півгроша.
Так, скіфи ми. Так, косоокі  ми азіати.
Але з нас виходять непогані солдати.
І сторожі надійні – була б в’язниця та ґрати..

***
Тітка Блаженна, тобто, тітка Беата,
до старості висхла, була сутула, потім – горбата,
потім – легка й прозора, як осінній листок і злива,
листопадова у водостік її, бідолашну, змила

Тітка Ведмедиця, тобто, тітка Урсула,
в дитинстві впала, й тому теж була сутула.
А дядько Благословенний, Беня, а повністю – Бенедикт,
був  малорухомий і виглядав, як релікт.

Дядько  Беня сидів   на стільці біля хати,
проживши життя, у Бога просив щось додати,
як товстий хлопчик – ще цукерку або пиріг,
і щедрій Бог католицький додавав йому,  скільки міг.

Друга подорож доВізантії

1.

Немає царства для старця. Але в кожному царстві є
притулок ля старців, там за порогом  імла настає,
у спотвореного розуму віку немає, щастя моє!.

Єдиний шлях – пуститися в плавання, рух води
розчиняє все, пора витягувати неводи.

Стривожена макрель збивається в срібні шари,
акули б риб щадили, якщо б добрі були ,
тим, хто старий, час  виходити з гри.

Колесо світобудови, чіпляючись за колесо
історії або сансари, як під час  гри в серсо,
крутиться на фалічному щільному штирці.

Господь просить циганку поворожити Йому по руці.

Циганка дивиться на лінію вічності, день, місяц та рік,
каже йому те, що сам Він світові передрік.

2

Перевалюючись з ноги на ногу, спираючись на милицю,
як Сфінкс говорив Едіпові, вечір на трьох ногах,
мати в ліжку, батько в труні, легка смерть не помилиться
на дорозі, є час поговорити та послухати божих птах,
про сварки, любов і ревнощі, перш ніж сліпота
не вразить тебе. Світ не той і старість не та.

А душа співає і плескає в долоньки, скаче; ти чуєш той спів?
душі справи немає до тіла до декількох днів,
які їй залишилися, поки Господня рука
не зупинить на трьох ногах стрибаючого мозгляка.

Ніколи не любив Візантію. Її царів, куполів,
спершу засліплених, потім відтятих голів.

3.

Ніколи не любив Візантію. Завжди любив
її співи, мозаїки, дзвін кадил, серед інших див –
окатихсвятих, які тримаютьхрами в руках,
пам’ятав, що початок Премудрості – Божий страх,
кінець Премудрості – людська безстрашність. Ось
Премудрість створить  собі дім на семи стовпах,
стоїть на площі, в гості кличе когось,
гола стоїть, долонею прикриваючи пах.

Росіяни вивезли з Візантії те все, що могли.
Пливу доВізантії, прив’язаний до щогли.

4.
Не любив плавби. Човен здавався мені
чорним жуком, що лежить на опуклій щільній спині,
чорні лаписхожі на весла – скажете “ні”?.

Не любив ніколи. Для чоготепер я пливу,
прив’язаний до щогли, здається, що наяву,
чую спів сирен, а у веслярів у вуха залитий віск,
і вони не чують отой летально-привабливий писк.

А мені болить  болить й ламається віра. Чому
Сирени Візантією звернені в
ортодоксію. Вони оголошені, охрещені,
їхні гріхи прощені,
золоті хрести горять між білих крил, під якими
Вірний вірних своїх сховав від ритму і рими.
На шляху до Візантії навіть сирени моляться в унісон
Пречистій Діві, занурюючись в останній сон.

Ніколи не любивВізантію

Посмертно – Й. Б.

любий Йосипе битва що під Полтавою
обернулася вічною ганьбою і вічною славою
кажуть бігли  хохли і шведи виблискували п’ятки
а Мазепа тепер на нашій хохляцькійдесятці
а на гривні пропащій святий Володимир воссідає
а гривні тієї гріш ціна святий Володимир знає
шкода Карлу Дванадцятому місця нема на купюрі
Святий Георгій киває святому Юрі

ми уламок Імперії я живу на його околиці
Олександр і Тарас поруч на книжковій полиці
на даху избы чи хати аіст живе з лелекою
хохол воював з кацапом повернувся живим калікою
олімпійці давно не стрибають пролізають  під планкою
кажуть допінг-смокінг з пропасницею-лихоманкою
вітаю вашого Ваньку і вашу красуню Таньку
краще ходити у вишиванці, ніж їздити в радянському танку

любий Йосипе скажи з гробу мені “доколе”
нам євреям заздрити скорботній слов’янській долі
вибирати імперії Стародавній Рим абоСполучені Штати
чи Русь святу з повною плішкою звати мати
був би я шинкарем бородатим споював б селянина
був би бравим солдатом так йшов би собі до Берліна
є тільки фашисти і наш і ні Алькайди тобіні ?діла
але тобі то що – мовчить твоя острівна могила

я живу на уламку Імперії осколок краще не чіпати
орел двоголовий об нього обламає дзьоб як йому клювати
лети він круком разом зі скіпетром і державою
погладь його пір’я Ерінія своєю долонею правою
нехай тиран вдавиться вампірським імперським супом
а ми проживемо зі своїм оселедцем своїм тризубом
привіт тобі від єврейської фаршированої рибки
танцюй хохол під звуки єврейської скрипки

любий Йосипе провідник побився з веденим
чому б кожному не зажити своїм будинком шаленим
якщо сила в єдності слабкість все ж краще дії
повір єврею хохлу з кацапским хрестом на шиї
ми нібито дружбу зарили бути може ненависть заспокоїм
а поки в соборі єпископи ходять військовим строєм
і тиран старіє але тримається хвацько занадто
і відставник біля  телека п’є і лає піндосів і НАТО

Борис ХЕРСОНСЬК?Й,

Львів-Одеса – для “Майдану”

 

джерело: Майдан Газета






Що ще читають на цю тему

Новини Стебника. Випуск №037 (відео)

Подарунок мецената місту, "Онкодиспансер Дрогобича" знову хочуть нагло вкрасти у людей(відео)

ЯК ОТРУЮЮТЬ ДРОГОБ?ЧАН (відео)

«Я б розвалив Дрогобицький онкодиспансер бульдозером», – депутат ЛОР




Коментарів немає
Додати коментар


Коментар