2019-06-19 09:00:14
Нестримна мить
Жовті троянди – дівоча коса,
Злоті троянди – квітуча лілія,
Зрілі троянди – цілюща душа,
То не сумуй від гіркого похмілля.
В зоряній Златі небесна блакить,
Мріє в косинці зчароване зілля,
Осінь багряно палає – горить,
Листячко соромно падає з гілля.
Пахнуть духм’яно живі почуття,
Йде гомінке коровайне весілля,
Сяє сріблясто-прозора фата,
Наче спалахують ангельські крилля.
Дух благодійник спокушує плоть,
Серденько білою пташкою б’ється,
Для поцілунків нам створений рот,
Час лине піснею, ласкою ллється.
У піднебессі, мов пташка, літай
Ніжно-гарячим грайливим промінням,
Вірно і щиро люби і кохай
І зачаровуйся до оніміння.
А як спадуть віч-на-віч небеса
На зледеніле лелече подвір’я,
Глянь як заграві тріпоче душа
Золотоглавим невинним райзіллям.
Жовті троянди – дівоча краса,
Злоті троянди – квітуча лілія,
Зрілі троянди – цілюща душа,
То не сумуй від гіркого похмілля.
24.v.2019р. Михась
джерело: автор