2024-05-07 09:25:40
Вірші Євгенія Юхниці про маму
З тобою- тільки уві сні,
На жаль. Але тепер – відверто
І донька, і нестримний син,
Обоє, поруч, й без концертів…
Ми ображались. Ти – ще більше.
Тепер – підказуєш: у вірші,
У погляді на щось. У думці.
Але чомусь - у тій же хустці…
Як і сини, син десь далеко за кордоном.
Дзвінка чекає мати, ходить з телефоном.
І сподіваннями напружені години.
Їй щось говорять-повертаються рослини.
А мама доброю молитвою пророчою -
За дальню долю, за таланисту шепоче,
Так, як бажала б щастя, якщо був би - й поруч…
Із фотокартки усміхається дівчисько,
Якій попереду весілля, й ми в колисці.
Село і місто, і служіння, і ремонти.
Десятиріччями - оглушні гами, ноти.
Підхожу, а волосся зібране сріблясте:
Ще зранку порається мама, очі - ясні
І нестаріючі, неначе з фото класу.
джерело: власне
