Субота, 19 жовтня 2024 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».
«Психоз і панічна атака»
Російська пропаганда продовжує вигадувати нові наративи, щоб дискредитувати українські ініціативи, цього разу — План перемоги Зеленського. Проросійські телеграм-канали активно розповсюджують дезінформацію про «торгівлю українськими надрами» і «страх НАТО перед альянсом Росії та КНДР». У той час як Україна активно шукає підтримку західних союзників, Кремль маніпулює, щоб породити сумніви і зневіру. Журналісти «Детектора медіа» провели детальний аналіз, щоб виявити основні тези пропагандистських повідомлень. Чи вдасться російським каналам знову обдурити свою аудиторію, і як на це реагуватиме Захід? Читайте повний огляд російських і проросійських телеграм-каналів на нашому сайті.
А от як працює російська дезінформація навколо ринків відновлюваної енергетики, досліджували мої колеги Ірина Пташник та Олександр Романишин з Razom We Stand. Кремлівська дезінформація прагне уповільнити впровадження відновлюваних джерел енергії та зберегти свій вплив на європейські енергетичні ринки, пов’язуючи енергетичну безпеку з національним суверенітетом та економічною стабільністю. Участь Росії в поширенні такої дезінформації є багатогранною. Вона використовує різні стратегії. Найпоширенішими з цих методів є створення дезінформації через чиновників російської бюрократії, державні медіа, такі як RT і Sputnik, кампанії в соціальних мережах з використанням «троль-ферм» через фейкові акаунти й навіть прямі висловлювання самого Путіна.
Неочікуваний рекорд
Національний тест з медіаграмотності цього року привернув увагу рекордної кількості учасників — понад 200 тисяч українців за один день! Десять тисяч людей одночасно намагалися складати тест, через це сайт зазнавав перенавантаження. Роботу відновили, а проходження тесту через таку увагу продовжили, і тепер його можна буде скласти до 20 жовтня. Для MediaSapiens керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко розповіла про важливість цієї ініціативи та безпрецедентний інтерес до тесту. Якщо зовсім коротко: тест не просто перевіряє знання, а навчає критично мислити і розпізнавати дезінформацію в реальному житті. Як команда «Фільтра» розробляла цей тест, хто його підтримав і які важливі питання були враховані? Чому український бізнес, зірки та інфлюенсери долучилися до кампанії? І як національний тест з медіаграмотності стає інструментом для боротьби з фейками та інформаційними атаками? Ось тут читайте повне інтерв'ю і перевірте свої навички медіаграмотності! Нагадаю і про всеукраїнський урок з медіаграмотності у форматі командного квесту, який відбудеться 7 листопада. Та додам, що «ДМ» також зібрав критичні відгуки про згадуваний тест і опублікує їх уже найближчими днями. Тому заходьте на наш сайт, щоб не пропустити.
Виклики української журналістики
«Журналістика — це професія, де важко залишитися улюбленцем публіки, але ще важче втримати об'єктивність». Головна редакторка «Української правди» поговорила з майбутніми журналістами про стан українських медіа під час війни. Основний виклик сьогодні, на її думку, — це не лише поширення правдивої інформації, але й збереження довіри до медіа, які конкурують із швидкими, але ненадійними джерелами новин. Відверто говорила Севгіль Мусаєва і про складність професії: боротьбу з фейками, надмірний вплив телеграм-каналів, необхідність зберігати незалежність попри політичний тиск і складнощі з дотриманням журналістських стандартів. Юлія Лавришин також була на цій зустрічі і зібрала докупи головне: як українські медіа протистоять викликам, як на ЗМІ впливає війна, як плекати інформаційну гігієну та яким буде майбутнє повоєнної журналістики. Додам лише, що ця зустріч збіглася в часі із заявою «Української правди» про системний тиск на видання з боку Офісу президента, детальніше про який Севгіль Мусаєва розповіла «Детектору медіа».
Свобода слова, клікбейт і майбутнє стендапу
Антон Тимошенко,один з найвідоміших українських стендап-коміків, в інтерв'ю «Детектору медіа» розповів про відмову від телевізійних проєктів через обмеження свободи вираження. Він розказав про свій підхід до перевірки новин і відкрито розкритикував сучасний медіапростір за клікбейт і відсутність фактчекінгу. Тимошенко вважає, що комікам і журналістам потрібно брати відповідальність за те, що вони кажуть: «Я ненавиджу клікбейт і відсутність фактчекінгу у журналістів. Важливо, щоб медіа допомагали українцям розуміти, що відбувається, а не тільки гналися за переглядами». Як він використовує інформаційну грамотність у своїй творчості, і чому, на його думку, це так важливо для сучасного медіапростору? Що змушує коміка залишатися чесним і актуальним у часи, коли гумор — це більше, ніж просто сміх (у стендапера особистий підхід до творення жартів)? Про все це розпитувала моя колега Юлія Лавришин. Повна розмова на нашому сайті тут. Антон з Юлею поговорив також і про політику, і про гумор на політичні теми.
