Якщо дорога Дрогобич-Трускавець «вирішить» піти під землю – на ній утворяться тріщини, які унеможливлять проїзд
Про це повідомив Василь Дяків, старший науковий співробітник Інституту гірничо-хімічної промисловості, кандидат геологічних наук. Саме структурі ВАТ «ГІРХІМПРОМ» належать численні дослідження, проведені у рудниках стебницького «Полімінералу», тож геолог добре ознайомлений із проблематикою карстових пустот нашого регіону.
За словами науковця, останні події, пов’язані із утворенням обвалів ґрунту над колишніми шахтами «Полімінералу» гостро поставили питання стосовно безпеки руху автошляхом Дрогобич-Трускавець. Однак пан Дяків переконує - причин закривати сьогодні дорогу немає. Це не означає, що слід відмовитися від втілення в життя проекту побудови альтернативного шляху до курорту, однак діюча траса , поки що , не несе загрози для учасників дорожнього руху.
- Морфологічних ознак того, що дорога – аварійна, сьогодні немає. Тріщини , що є на цьому відрізку Дрогобич-Трускавець утворилися ще 10 років тому. І динаміка їх така, що говорити про необхідність повністю заборонити рух транспорту, не доводиться. Тож мешканці Трускавця й інших міст можуть бути спокійними і розуміти, що перед тим, як дорога «вирішить» піти під землю, на ній утворяться тріщини, які унеможливлять рух транспорту. Тобто вертикальні зміщення будуть такими, що навіть без забороняючих знаків проїзд буде неможливим. Ймовірність того, аби потрапити у провал, дуже низька. Тож спекулювати на цій темі не варто.
Окремо пан Дяків розповів і про ситуацію із рудником №2. За словами науковця Інститут гірничо-хімічної промисловості ще у 2004 році розробив проект комплексної консервації рудника №2 і рекультивації земель у зоні впливу стебницького «Полімінералу». Проект передбачав заповнення рудників соленими розсолами із мініралізацією 360 гр. на 1 л. води. Однак такий важливий проект державою не був профінансований у повному обсязі, як це було передбачено. Фінансування вистачило лиш на 20-30% від усього запланованого. Однак час показав - саме завдяки цьому проекту вдалося врятувати свого часу рудник №1.
Василь Дяків каже: «У 2006 році ситуація на руднику №1 була аналогічною до рудника №2. Лиха вдалося уникнути, бо цей рудник встигли достатньо заповнити соленими насиченими розсолами. Натомість, починаючи із жовтня 2014 року цілики (перегородні стінки) між шахтами рудника №2 інтенсивно розмивалися прісними водами. Відтак за місяць шахти почали підтоплюватися не на 30 см., а на 2,5-3 метри. Керівництво стебницького «Полімінералу» ми попередили, що буде обвал, та нам не вірили. Сьогодні ж маємо ситуацію, про яку ми попереджали» - констатує науковець.
Василь Дяків про рудники стебницького «Полімінералу»
